Сучасні вірші про пори року: пейзажна лірика від наших авторів

Не зупинилось літо, далі йде, Воно для осені і спека його лишні, Каштан, на диво, в вересні цвіте, І забіліли, де-не-де лиш, вишні. Зима поселить осінь в свої дні, Та ж невідомо скільки погостює, На вороному вже буде коні, Слід попередній вдало замаскує. Весна чарує, літа дні когось, […]

Все плаче осінь, йде дощами, І сірий шлях вже почорнів, Сумує днями, вечорами, Осипавсь клен весь, споганів. Порою сердиться вітрами, Птахів до неба підганя... Дитинства осінь за роками, Село і хата, вся сім'я. Північний вітер з річки віяв, Котив подвір'ям листя, гнав, Трусив дощем дрібненьким,сіяв, Стукав у вікна, […]

Настала осінь, й небо затягнула хмарами, Укрила ліс червоно-золотими барвами. То свище, то затихне вітерець. Якийсь художник візьме олівець, Сяде десь посеред парку, Візьме чистий аркуш у руки Й почне шедевр малювати. Поет в цей час все рими підбирає, То закреслить щось, то знов напише. Описує все те, […]

Спекотні дні, задушливі всі ночі, Трава всихає, тріскає земля, Потоки вітру теплі, аж гарячі, Зникає спокій, втома дошкуля. Лише на мить рятує дощ у спеку, У мріях, снах осінній день живе, Де зустрічає неба синь лелеку, Суворий вітер хвилями жене. Чекаю осінь, ніжну прохолоду, Із нетерпінням, як раніш […]

Літо. Так швидко минає. Та довгим в дитинстві було. ...У трелях світанок лунає, Виводить із тиші село. Росою впивається зелень, І сонце, всміхаючись, п'є, В хліві вже покрикує півень, Сімейство виводить своє. Дихнув вітер в воду річко'ву, Одночас садами пробіг, Пора гнати в поле корову, Та сон не […]

Пірнали очі в зелені весни, А пахло літом --- час змінився, Уже спішилось в липня вечори, Туман де росами котився. Ті матіолою пропахлі вечори, Стемніле листя, трави забурілі, І на дротах, і в небі ластівки, І ранні яблука під вікнами доспілі. Злетять уперше молоді пташки, Акація давно вже […]

Блудили очі всюди по весні, І вирвалися, врешті, із полону, Їм забажалось у осінні дні, В обійми дивного туману. У плач дощів, у дні сумні, У крик птахів, що в небо звився, Щемливо, боляче душі, А погляд вічно би дивився. У листопад, у гомін хвиль, Де верби голови […]

Змінився сад, вже не біліє, І не рум'янить, не цвіте, Зеленим листям все рясніє, В обійми інші уже йде. Брестиме літо, осінь садом, В дощах, під сонцем, у вітрах, Пожовкне листя, в землю впаде, Не озоветься ніжно птах. Холодна пустка в сад ввірветься, Безлисте гілля сколихне... В зимову […]

Весняний ранок сонцем не світився, Не потривожив вітер, не злетів, День гомонів, дощем своїм хвалився, Дорогами, калюжами сірів. Дерева з цвітом у сльозах прощались, Нестало щебету і помаху крила, Хилились трави, під дощем здригались, Земля впивалась, дихала, жила. 24.04.2024.

Весна цвіла, весна пашіла цвітом. Весна прийшла всі верби розпустив. Весна сміялась в полі первоцвітом І нам співала гомоном струмків. Весну змінила літа жарка поступ. Годлива спека і лісів вся тінь. Літо співало солов’єм здалеку, І гріло парою після дощів. На зміну осінь тихо йшла,несміло. Розлила фарби на […]

Головна Кабінет Мої твори Популярні Вихід Новинки Осінь Осінь Осінь настане скоро, Листям на світ прийде, Килимом,жовтим узором Землю усю обійме. Осінь накриє плечі хусткою із павутин. Вміє вона доречі плести хустки із днин. Махнула осінь сиро, Ніжним диневим днем, Махнула сизим хмизом, Плакала журавлем. Осінь дарує тишу, […]

Цвіте весна, міняє кольори, Дещо миттєве, швидко відступає, Усе цвітуть туманами сади, Бузкове розмаїття огортає. Повіє медом від акацій, лип У літній день, у гарячішу пору, Гудінням бджіл у шелесті, повз скрип... Зів'ялий цвіт посипеться додолу. Якби весь рік так пахнув медом, цвів, Гуділи бджоли, листя шелестіло... Мрійливо […]