Гарний дощ серед дня
Несподівано ринув,
За вікном — біготня,
Зупинились машини.
Уже ллє, як з відра,
Чверть години — й притихнув,
А був поряд, зблизька́,
На долоні ледь бризнув.
Об карниз стукотить
Повільніше, тихіше,
Угорі ж гуркотить
Все частіше й гучніше.
Знов іде дощ, спішить,
Скрізь вода по дорозі,
Поміж хмар миготить,
Відірватись не в змозі.
Вже тепер в самий раз,
Наче після розлуки,
Дощ танцює свій вальс
Під вражаючі звуки.
І так кілька разів,
Все спочатку і знову,
Грім сильніш гуркотів,
Із дощем йдучи в ногу.
19.07.2026.
Ганна Зубко
