Так недавно створюються молоді сім'ї,
Хтось цілуються,як голуби над Бугом,
Додому рушили з малечою.
Споминали минулі роки життя.
З дороги з квітами зусрічали на пероні,
А інші з поцілунком проводжали.
Планують про майбутнє життя.
І працювати для кожаної хочуть.
Вибирають різні заклади,
Щоб майбутньому бути кимось.
Про достаток і кар'єру думають усі.
Хочуть в гармонії і в достатку жити.
Може десь про війни промовляють,
А життя в тилу триває.
Планування і творіння своєї долі,
Не залежить від них.
Молодь живе своїм життям,
Носа старші не пхають.
Навчання, розваги і кар'єра все крутиться постійно.
Тільки чудові дні у них,
Що романтикою пахне.
Хтось на християнські зібрання ходить,
А інші відпочивають в парку.
Природа красу свою дає.
І повітря для повних груди дає.
Катаються на самокатах діти,
А молодь мотоциклами ганяють.
Десь аварії відбуваються,
В лікарню або в морг попадають.
Життя швидко плине,
Що мало спомниться в старості.
Хтось до Ісуса йде своїм ходом,
А інші марнують своє життя.
Прожити вік надаремно без цілі,
Вмерти і піти в вічність ні з чим.
Питання вічного життя і тимчасових перебуваннь,
Думки бувають рідко в голові.
Цінують все що зараз є у тебе,
Марнуючи, на старості шкодують.
Лучший має ціль життя,
Щоб вистояти в цій долі.
Загинути може кожен,
Витрати не повернеш.
А зберегти в пам'яті назавжди можуть,
Передати молоді можливо.
Збереження споминів в словах і вчинках,
Історію сім'я збереже.
Деб ти не був, а рідні будуть пам'ятати завжди.
Границі зовнішні маємо.
А внутрішній світ безмежний,
Прив'язані одні до одного.
Відають постійно вони.
Любов'ю і смуток лунає на устах.
Зустріч на вокзалі і зупинках цінувати постійно.
Щоб завтра споминами.
Про слова і поцілунки,що колись давали.
Це історія життя і долі.
Творцями є кожна людина сама.
Денис Третяк 10.08.2026<br>Денис
