Ночі хмарні, ледь прониклі… (нічні нотатки з Києва)

Ночі хмарні, ледь прониклі,
кудись посмішки
з лиць зникли
Розмальований зимою,
вітер шле думки за мною
про ті плани і розробки,
старовинні недоробки,
лиш ідеї і здогадки та роки безрезультатні
Що ж їх всіх тепер чекає?
Розпорошить, розтріпає
тай кудись усе зникає
За метр знов мите та віє,
Ніби серце тяжко мліє
Так уже ніщо не прийде,
що проґавили,
те зникне, не вхопили,
то забудьте,
А щасливими все ж будьте!
09. 07. 2021<br>Шовкун Анастасія