Де ж ви мої земляки?
Від Америки й до Литви,
Розкидала по світу доля,
І не знаєш чи воля це, чи неволя.
Де ж ви мої земляки?
В Польщі ви чи в Канаді́?
Я б обійняв би вас залюбки,
Та не знаю до всіх як дійти.
Де ж ви мої земляки?
Де ви прихисток свій віднайшли?
І Німеччина вами повна,
Ось така ця клята війна.
Нідерланди, Бельгія, Данія,
Скандинавські країни гуртом,
Протягнули нам руку помочі,
Вони горді за духом разом.
О Париж й Франція-діва,
Стяг Свободи твій майорить,
Поміч ваша була — як диво,
В ту найважчу країни мить.
Там на півдні, країна ідальго —
Вас Іспанія гріє в теплі,
Португалія Атлантики слава,
Теж лишила свій слід на землі.
Де ж ви мої земляки?
В Альпах Австрії чи в Апеннінах?
Чи в сусідів далеких й близьких?
Там де чехи, словаки, румуни.
Розкидала по світу війна,
Ще Болгарія, Кіпр та Ізраїль,
І цей список ще несповна,
Розповість куди доля загнала.
А найбільше нас тут, на своїй землі,
І не вдома, та в своїй країні,
Не осягнути розумом яке в нас життя,
Переміщеним як бути, нині?
Де ж ви тепер, мої земляки?
Де ж ви, землі своїй діти?
Я обійняв би вас залюбки,
Та не знаю, куди себе діти…
11.02.26 Війна
