Піти у тишу, де мовчать вітри,
Де небо п’є росу із чаші трав,
Залишити тривоги до пори,
Щоб голос серця врешті зазвучав.
Там світ сповільнює свій вічний біг.
Прозорий спокій. Там немає слів.
Там вдих та видих мов пухнастий сніг,
Що сипле тишу у глибини днів.
У цих глибинах чути шепіт мрій,
Що заховались і чекають нас.
Ти йдеш у тишу — справжній і живий,
І оживаєш там, відчувши час.
І там, світ тебе приймає в сни,
Де розчиняє біль прозорий час,
Там тиша дихає у глибині —
І дивиться у вічність замість нас.
16 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
