Літало щастя у повітрі.
Ніхто його собі не брав.
Весна плескалася на вітрі,
Пелюстки вітер розкидав.
Воно блукало між домами,
Іскрилось сотнями очей,
Сміялось ніжними піснями
В полоні зоряних ночей.
А люди бігли, поспішали,
Минали цвіт і аромат,
Не бачили його, топтали —
Чекали, мабуть, на «парад».
А щастя — в каві, в теплій хаті,
Скрізь — де працюєш і живеш.
Його навколо так багато,
А ти проходиш — не береш.
16 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
