Чи ти спитаєш в мене,
Що не так?
Чи ти простягнеш
Руку допомоги?
Бажання знищити
Знецінене життя
Буває більшим
За прийнятні думки.
Ти винна. Ти це почала.
Постукала у двері не спитавши.
Залізо гостре пронизало почуття,
Діставшись серця, що ховалось в хащах.
Ти забереш моє життя?
Не можна.
Моє життя навік належить їй –
Цій Україні, що зростила віру й волю,
Розпиливши частинки на друзки.
<br>Каріна Кочура
