В цьому місті геть немає
Ані вулиць, ані площ.
І в тумані щось ховає
Той, хто йде. А йде тут дощ.
Тліє обрій – не палає,
Як горить в багатті хвощ.
І ніколи тут немає
Світла сонця. Є лиш дощ.
Хай душа твоя не знає,
Як пече холодний борщ.
Кажуть, час завжди спливає…
Особливо де йде дощ.
<br>Остап
