Вони літають, бо нема де сісти –
усе спустошене без тіні співчуття…
Відтак ти чуєш як по всьому місті
співають ангели про страчені життя.
– Які тажкі із ним зробились ноші. –
то – санітар. – Аж руки повело!
Люблю життя, як та повія гроші…
але взаємністі ніколи не було.
<br>Остап
