тарую час , відведений для бою
відважую печаль і сльози каяття
я не люблю . Та полюбить готова
твою журбу в зажурених очах
я йду у тінь , молюся до нестями
своєму ідолу Перуну й Лані – Див
прошу – нехай барвінком заквітчає
нам доля шлях до істинних країв
де щастя дощ раптово нас зустріне
посеред поля диких першотрав
де сонце час завбачливо зупинить
для двох , що загубились серед мальв
нехай лиш мить триватиме блаженство
мені однаково , аби з тобою йти
у нових днів нескорене шаленство
у нових зустрічей примарені світи
2007 рік.<br>Лана Краска
