Тиша

І тихо стало в Бучі,
Затих уже й Ірпінь.
Над Гостомелем хмари гнітючі,
Як наслідок усіх терпінь
Тіла лежать без подиху життя,
Застрелене на очах матері,дитя
За спинами руки зв’язали
Й для втіхи людей по вбивали.
Пролита кров тут й не одна
Яка ж людей,скажіть,вина?
Дітей маленьких,немовлят ?
Навіщо ж вбили янголят ?!
Не має та сволота серця
І для душі місця нема
Вам вся біль вернеться
Й полонить вас ще пітьма .<br>stillaroza