ЕПІГРАМИ — 3

Росла клумба, біліла,
Ромашками цвіла́
Та молодь обнагліла
Все пелюстки́ скубла.
* * *
Чи любить, чи не любить?
До іншої піде́?..
Нехай циганка дурить,
А квітка хай цвіте.
* * *
Чекали всі, раділи,
Як кавуни росли,
Діждались — одні діри,
Працюють їжаки!
* * *
Сварилась баба з дідом
Й до церкви потім йшла,
Хвалилася сусідам,
Яка вона свята!
* * *
Диміла сигаретка
І носом валив дим,
Читалася газетка —
Брюнет, чи то блондин…

Пішло у дні минулі
Видовище таке,
Тепер усі в смартфоні —
Доросле і мале.
* * *
Втомив горо́д, доро́га,
Втомили нас сумки́! —
Протест сім'ї, вимога.
Пустіші тарілки́.
* * *
Хрустіла миш сухариком,
Хтось в темряві хропів,
Заблимав кіт ліхтариком,
Теж їсти захотів.
* * *
Додому ледве плівся,
Ще й трохи ра́чки ліз,
На біль в ногах жалівся
Та видавав все ж ніс.
* * *
Дразнила усе муха
Котячого хвоста,
Сідала ще на вуха,
На вуса і хребта.

Літа́ла все, гуділа,
Кіт слухав та терпів,
Коли ж на носа сіла —
Не стримався та… з'їв.
* * *
Мисливець був на славу,
Хитрющий, як той лис!
Як щось не так лежало —
Хапав й додому ніс.
* * *
Навчив папугу говорити,
Горілку сьо́рбати навчив,
Хотів до люльки ще привчити
Й не встиг — папуга не дожив.
* * *
Неначе кінь вона трудилась,
У праці вік і пролетів,
Як занедужала — журилась,
Бо дід був з тих ще кобелів.

11.09.2026.
Ганна Зубко