ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Життя або смерть чатує нас усіх

Життя або смерть чатує нас усіх

Одній старовинні книзі описано про марнотратство.
Народження і смерть людини повторюється постійно,
А Земля незмінна.
Пізнання призводить до смутку.

А людство піднімається і падає,
Землі вийшли в землю пішли.
Радість і сум постійно разом йдуть.
Добро твориться кожну хвилину.

Зло думає переможе нас усіх,
Але над ним є Вищий.
І кару і присуд йому дасть.
Хоча обличчя воно не має.

Але має свої межі,
Добро,як життя переможе смерть.
І вічні цінності стануть владарювати.
Скільки поколінь не було знищено.

Все досліджувати, марнота часу.
Змінити повторення історій не змозі,
А змінити хід свого буття.
А кінець буде один.

Смерть забере праведного і грішного,
Правителя і жебрака.
Немає різниці де народився,
Та тимчасово насолоджуватися своїм надбанням.
Цінувати молоде життя.

Бути корисним і вільним від забуття,
Одиноким самотність це, як вирок.
До землі клоняться літа.
А все здобуте залишиться тут.

Марнота всього цього,
Життя прожив і пішов в далечінь.
Смерть прийде неочікувано для всіх.
Любить молодих і старих.

А відповідь за прожите звіт віддамо.
Небеса сурові і нещадні перед нами.
Даже не глянуть на кредити і хабарі.
В Рай не пустя просто так.

Звіти і декларації чітко перевірять,
Всі кошти витрачені на марнотратство.
Спасіння або погибель чекає усіх,
Де брехня і лукавство,чекає вічні муки.

Страждає тут розум і серце наше,
Спокою душі і прихисток шукає.
Хтось в питві або в убивстві.
Спокою тут і там не дадуть.

Добрими стежками треба було йти,
Щоб вічним владикою стати.
Не треба сили мати,
Свій розум на плаху не поставиш.

Цінувати людей треба зараз,
Щоб царство своє будувати.
Життя повинно бути вільним,
Бо раби люблять покору і бунт.

Сьогодні ти правиш державою,
А завтра зметуть з престолу.
Тимчасова влада у руках твоїх.
Переворот не уникнути в майбутньому.

Твої заслуги цінує народ,
Книгу історії ввійдеш.
А потім зникнеш із лиця землі.
І забуття поринете на віка.

Така історія буття правителів.
І народ так само полетить забуття.
Марно жити і вмерати,
В чому цінність цих смислів?

Все ганяються за вітром,
Що забудуть про своє існування.
Ганьба ледару за неробство,
Слава і честь мудрому.

Шукайте і цінуйте смисл свого життя,
Висновки здобутку і втрат своїх.
Передавайте науку своїм дітям,
Щоб не проходили ваші дороги.

Вічний спокій здобудуть ви,
Залишаючи землю свою.
В дорогу вирушайте вперед.
І ніжно прощайтеся з усім.
Смерть продовження в вічності життя.

Денис Третяк 09.09.2026<br>Денис

Автор: 

Денис

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]