Здається я тебе хлопчино,
Вже полюбила, мов дитя,
Послухай як там воєдино,
Наші б’ють серцебиття.
Ти мов з почуттями граєш,
Скажи мені бодай би звук,
Ти ж це також відчуваєш,
Як з серця лине: тук, тук, тук.
Вогонь у серці так палає,
Трясуться ноги та язик,
Вже нас ніщо не роз’єднає,
Про це волає з душі крик.
Я відчуваю ніжний дотик,
На ці взаємні почуття,
Мов для душі антибіотик,
Ти відповів: Любов моя!
<br>Ігор Лівак
