На роздоріжжі вицвіли сліди.
Дві далечіні і дві різні правди.
Застиг, як камінь, що лежить на дні,
Боїшся помилитися «назавжди».
Не робиш кроку — значить, йдеш назад.
Поки мовчиш — за тебе скаже вечір.
І дні твої, мов перестиглий сад,
Плоди скидають на холодні плечі.
Ти кажеш: «Завтра…», а годинник: «Край».
Бо вибір, що не зроблений сьогодні, —
Дорога, що прямує в небокрай,
В пусту кімнату, де живуть безодні.
Невибране життя — закритий лист,
Як недопита чаша на порозі.
Ти втратив шлях, бо втратив справжній зміст,
Залишився один — стоїш на розі…
Створи нове життя і справжній зміст.
Твій вибір завжди тільки за тобою.
І проклади свідомо власний міст
Між долею і істинним собою.
15 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
