Поділися тим, що маєш сам,
Поможи бідним і сиротам,
Борги чи бідність віджени,
Частину грошей віддай в добрі.
Благання бідного почуй,
Своє багатство порятуй,
Бо все, що маєш на землі-
Тобі довірено вгорі.
Очистить душу цей податок
Примножить твій земний достаток
Це не втрата, не провина
А віри справжньої частина.
В Корові, у сурі другій
Про це наказ записан дужий
«Молитву вчасно вистоюйте
І свій закят ви віддавайте»
А у Покаянні — закон
Кому іде ця милостиня,
Там вісім тих, у кого біда
Кому потрібна ця рука.
Та пожертва майно очистить,
Усі гріхи людські причистить,
Хто платить, той не знає страху,
А знайде лиш любов Аллаха.
Закят віддай із того, що росте,
Із золота, де сяйво чисте й непросте,
Якщо твій скарб в коморі рік лежав
Частину бідним ти віддати мав.
Даруй без гордості, від серця і без слів,
Щоб твій сусід від голоду не млів,
Бо жадібність — це на душі іржа
А милостиня — для душі межа.
У Книзі Святій пишеться щораз
Для кожного із нас звучить наказ
Хто ділиться — той знайде свій спокій
Його чекає сад Джаннат рясний, глибокий.
Понад тридцять разів у Книзі святій
Звучить призов про милість і спокій.
Про це Аллах нагадує людині,
Щоб не лишалась у гріховній тині.
Бо час минає, дні летять, як дим,
І кожен стане перед судом святим.
Земні скарби полишаться в пилу,
Пора до Бога йти крізь земну пелену.
