Наче мрія, а насправді — жах

Мрія… Що ж воно?
У когось це любов, навчання, сила,
а в когось — просто мрія жити.
Звучить смішно? Мрія жити? Що? Ха-ха.
Так кажуть лише ті, хто не був у тому аду,
у пеклі, де чорти — це сусіди країни,
де люди, яким довіриш життя, — це ті, кого бачиш уперше,
це ті, чиє життя, як і твоє, висить на волосині,
це ті, у кого якраз мрія — жити.
Чи хочеш ти жити? Звісно, так.
А чи хочуть жити вони — твої побратими?
Побратими, які з тобою вийдуть із пекла.
Ну… Ти на це сподіваєшся,
але все вирішить ваша тяжка доля.
Чи хочеш жити ти, хлопче, ще такий молодий,
чиє майбутнє освітлене, допоки живуть наші воїни, герої, лідери,
допоки вони тримають зброю?
Від того, хто отримав тяжку травму в тому аду,
але йде назад туди, бо каже:
"Я своїх братів не кину."
Від тієї, що залишила дітей бабусі,
а сама пішла боротися за волю.
Це ті, завдяки кому наше майбутнє буде
вічним, спокійним, надійним.
І їхня мрія — жити.
Хоч іще пару років жити.<br>Валерія мрійка