Вона летіла крізь вогні —
де рвались на шматки тумани…
шукала відповідь на дні,
де кровоточили ще рани.
Крізь попіл спалених надій,
крізь грози й спалахи заграви —
вела свій вічний, тихий бій
за крихту втраченої правди…
Іскрились ночі у вогні —
тріщали крила, наче крига…
Але у вищій вишині
її чекала світла книга.
Де спопелився навіть жар —
лишився тільки чистий спокій…
вона піднялася до хмар,
стряхнувши пил із давніх кроків.
23 червня 2026 р.
