Зруйновані храми

Я намагаюсь говорити складними рядками,
Кричати між тонами і кілометрами слів.
Знаходить в собі всі загублені храми
І зводить нові, на перехресті нестримних вітрів.
Вони будуть стояти, крізь роки і століття
Допоки твій голос не запалить маяк.
І нарешті душа дочекає свого повноліття,
Мертва і втомлена від твоїх незчисленних атак.
<br>Уляна Міщинська