Я живу в Україні,
де триває війна
де щодня ми ховаємо солдата
де дитина страждає без тата
Там де мама втрачає сина, а бабуся онука
Перемога! Коли?
Це можливо? Ні, я не втрачаю надії. Я вірю.
Я втратила батька, він вже пішов.
Я не побачу його вже ніколи.
Не поцілую, не обійму не скажу як сильно його люблю.
А чи побачу я перемогу?
Чи такою ціною вона потрібна мені?
<br>Лана Власик
