Як косили
Не думали
Очі пам’ятали
Просто себе
Хилилось все
Аж від того краю
І з туману
Починали
З холоду криниці
Зупиняла
Розгортала
Хустку молодиця
Пахло полем
І травою
Розігріті коси
Зупинялись
Дивувались на
Ніженьки босі
Тою стежкою
Одною
Від самої хати
Було світа йти
Співалось
Як полегка хвиля
В’яже руки
Терпне вітер в…
Голос милолиций
Мов хмаринка
Щастя врода
Гарна ніби сниться
<br>ХРЕСТОСЛОВ
