серед чужих
на очах
зацвитАє туман
порожнечу скрадає
тамує біляво
й
ховає лунУ
в
темний міх
і
волошки розпущені
в
шовковім житі
нерозкришене небо
в
розплетені коси
роса
кров
коса
роса
в кОсу
шепіт
під дАхом
над стелю
ховає коваль
І
за шелестом листя
дрімає
роса
кров
коса
і
лунА
через міх
три волошки
розсипані
в
жито
І темно на світі
бо
ніч чиЯсь
ходить довкОла колиски
й
горе
як гори
вві сні
ці пісні
і
пустує забава пригнічена
І
лИше одна
на ввесь світ
все чекає
красиво сива жінка
Мама
<br>ХРЕСТОСЛОВ
