Вірші про кохання

Хто ж би думав, шо в світі сплетеному, Серед сотень мільйонів доріг, В реальності нудній і буденній, Ти прийдеш на мій битий поріг. Що зламаєш в мені стальні грати, Що дістанеш з полону вітрів, Я б хотіла раніше тебе помічати, Я б шукала тебе між світів. Моя реальність […]

В твоїх обіймах знову я шукаю пристрасті земної. Від хвилювання калатають руки і сердце проситься на волю. В твоїх обіймах знову я шукаю ту любов між нами. І навертається сльоза бо відпустили ми любов на волю. Нехай шукає вона іншу долю. Два спустошені сердця брели, немов в неволі […]

Мамо, я в очах її згубився. Я танув як квітневий сніг. Та чому ж тоді я забарився? Я кохав її та не зберіг. Доля ламала так ніжно, Я молився кожного дня, Та для неї занадто я грішний, От вона чиясь, а не моя. Так і обрис оманливі тіні, […]

Якби я могла , зупинити час! Я б ще раз відчула, дотики наших сердець. Наше дихання в унісон. Як від дотиків наших рук, по шкірі мурахи. Якби я могла ,зупинити час! Я б хотіла по бачити вогонь кохання в наших очах. Якби я тільки могла, зупинити час!

ти мовчиш не питаюсь я не боюсь, що не знайду тебе бо впізнаю тебе без слів будеш там, де сонце в зеніті десь там посередині́ світу там, в центрі, де живеться Життя знайду тебе без слів аби не забути всіх сенсів що бачив в очах долічити до ста […]

Я прочитаю твої вірші по губам, так вони звучать соковито. А сердце додасть свій ритм, який сховався поміж рядків. Твої вірші, кожне слово, торкається мене і в мені живе. Таке відчуття , що в них завжди поруч я. Твої вірші - то Ти , то Я! Ніби ми […]

Дай мені цілющої води з твоїх рук напитися. Дай мені вгамувати спрагу, до подиху твого. Дай мені слухати твій шепіт, від якого мурахи по тілу. Дай мені до тебе торкнутися, відчути поруч тебе. Дай мені вдихнути, аромат тіла твого. Дай поцілунком твоїм насолодитись, нехай жадібний буде він. Дай […]

пробиваю стіни в твоїй голові на околицях твоєї душі дім потроху будую бо так близько ти не дозволиш і до ран твоїх прикладу трохи зілля бо знаю, обійми ти не дозволиш обережно руйную мости щоб ти не ходила більше туди не всі...бо знаю, що всі ти не дозволиш […]

пробиваю стіни в твоїй голові на околицях твоєї душі дім потроху будую бо так близько ти не дозволиш і до ран твоїх прикладу трохи зілля бо знаю, обійми ти не дозволиш обережно руйную мости щоб ти не ходила більше туди не всі...бо знаю, що всі ти не дозволиш […]

Вимовлю востаннє пошепки Твоє ім’я З тобою поруч будуть інші, Але не я. Їх риси, може, нагадають Тобі мене; В розмові, може буде натяк На неземне. А я, тим часом, зникну В чужих краях: Дивитимуся в небо – Літає птах. Він, може, нагадає Про те космічне З розмов […]

Напиши мені, якщо самотньо стане Серед своїх, але таких далеких лиць. Якщо друзі розуміти перестануть, Або насичена подіями столиця Тобі набридне, напиши, я зрозумію, Почуття відкинувши подалі, Я вислухаю й смуток твій розвію, І не читатиму ніякої моралі. Якщо захочеш, просто будемо мовчати, Вип'ємо чашку гарячого чаю... Ти […]