Холодна зима снігом все замела
Білий іній дерева вкривав,
Дуб гілками своїми обняв білу березу,
Від морозу її захищав.
Буйний вітер подув і березу схилив,
Її гілля на землю лягло,
Гірко плаче дружина і звістку чекає,
Бо коханий в полоні давно.
Чекає і пише листа зі сльозами,
Та тільки не знає відправить куди,
Вернися коханий, прошу я, благаю
І зі сну ти страшного мене розбуди.
Як хочеться час той назад повернути,
Розчинитись в обіймах твоїх,
Пригорнутись до тебе хоча б на хвилинку,
Й забути страждання усіх.
Я вірю, коханий, що прийде той час,
Дерева у квіти вберуться весною,
Додому із миром вернуться усі,
І ми будем щасливі в обіймах з тобою!!!<br>Наталія Білоус
