і врешті-решт минуле поверталося біля вхідних дверей сиділо віддано собаченям скаліченим й обірваним за ніжністю скавчало зголодніло вона ж ті двері відчиняла тихо повільно якось навіть через силу минулому казала "добрий вечір" але вже просто не шалено гірко минуле є минулим - то законно воно не для обіймів […]
Думки сідлаю, нехай їдуть, Далеко, в молодість мою, Приємні спогади там знайдуть І про село, і про рідню. Вже осідлала й сама з ними У рідну лину далечінь, Через ліси, через долини, Понад річкову голубінь. У сонця теплому промінні, Чи в сяйві місяця й зірок, Стану на землю, […]
Відлунням котиться минуле, В моїм самотньому житті, І це не вперше, і не вдруге, Відлуння поруч усі дні. Було цікавим, загадковим І ще колись, ще так давно, Здавався ліс тоді казковим, Відлуння там лише жило. Усе життя моє минуле --- Відлуння в пам'яті старій, Воно зовсім не загадкове, […]
Вже знову подумки далеко, Йду по дорозі, до села, Ходять по полю тут лелеки, Чорніє зорана земля. Місточок дальше і долина, А потім горб і рівна даль, Он біля річки ясенина --- Моя любов, моя печаль. Ген при дорозі ті ж тополі, Ліс невеличкий маячить, Йду, озираючись, поволі, […]
Летять лелеки... вкрите небо! Не бачив клинів таких світ! Зустрівши їх, радіти треба, Тривожить також цей політ. Лелечий крик понад землею, В нім чорно-білий помах крил, Летять великою сім'єю! Любов, повага до птахів. Чарівна велич серед неба! Довготривалий помах крил! До них рости нам, людям,треба, Вже зрозумів це […]
Летять лелеки... вкрите небо! Не бачив клинів стільки світ! Зустрівши їх, радіти треба, Тривожить також цей політ. Лелечий крик понад землею, В нім чорно-білий помах крил, Летять великою сім'єю! Любов, повага до птахів. Чарівна велич серед неба! Довготривалий помах крил! До них рости нам, людям,треба, Вже зрозумів це […]
Ти хочеш знати моє ім'я? Не хвилюйся.... З часом... На твоєму сердці викарбую його я. Повір! Я все зроблю, щоб не забув ти його. З часом .... На твоїх устах моє ім'я лиш усмішкою озветься. А в сердці лиш добрий спогад. А наразі - пока , пока!
Почує Бог мою скорботу І в благодать ту віднесе, До тої річки, того броду, В куточок райський поверне. Від річки вітер ніжний віє, Підносить запах чебреців, За тином хата вже видніє, Новим, старий, жаль, не вцілів. Не скрипне хвіртка під рукою, Не гляне хата у мій бік, З-за […]
Зустрінусь з вітром, променю всміхнуся, Обвиє ніжність, ласка обпече, Турботою у дні заметушуся, Не ляже втома на моє плече. Розквітне садом щирість всюди, Зрадіє серце посмішкою знов, Вже доброти по вінця у нім буде, Верне надію, віру і любов. 09.03.2024.
Всміхнувся ранок сонцем, позіхнув Легеньким вітром, вмить все оживилось, В привітнім небі птах крилом махнув, Приємно дихалось, дивилось, говорилось. Легка хода, стежина вздовж двором, У спину півень щось своє співає, Скрипуча корба з цинковим відром Криничною водою освіжає. Усе приємністю своєю бадьорить, Роса у блиску з тіні визирає, […]
Знов обіймаю подумки дитинство, Бабусі посмішку, милішу від усіх, Веселки кольорове коромисло, Небесний спалах --- блискавки батіг. Вінком сплітаю верби, квіти, трави, До безкінечності, у хлюпанні ріки... Роки у час віднесли краще, вкрали Моє дитинство, всі його стежки. Закарбували пам'ять, серце, очі І ніжність вітру з-поміж чебреців, В […]
Знову фото в інстаграм, чи в фейсбуці чи в тік тоці. Живем ми з вами віртуальним життям. Так тяжко стало жити реальним життям. А, можливо не тяжко, просто лінивими стали ми.
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.