Вірші про життя: філософська лірика та роздуми

Жовтенький листочок, колихався на вітру, але все ж таки тримався за гілочку свою. Незважаючи на дощ, потім на сніг, жовтенький листочок, як вогник на дереві майорів. Не покинув він гілочку свою, душею своєю до неї він прикипів. І вночі своїм жовтим сяйвом, теплом своїм грів. Жовтенький листочок, колихався […]

Цвіт зарожевив абрикоси, Усі черешні забілив, Посипав попелом вік коси, До невпізнаності змінив. Цвіт розлетиться пелюстками, Надасть яскравості траві, Роки підуть вслід за роками По моїй сивій голові. 06.04.2024.

Кує зозуля... вік свій не питаю, Немало за плечима вже років, Не плачу, не журюся, не зітхаю, Вслухаюся у голоси птахів. Цвіте черемуха... в дитинстві розцвітала, Гули хрущі під вечір за вікном, Гукала мама, до вечері звала, Корова пригощала молоком. В жабиний гомін береги вслухались, Поля вслухались в […]

Сумуєш? Сумую! Але більше смс не напишу. Свій смуток в глибину душі запхаю. І тебе більш не згадаю, кричали думки, але... Сердце кричало - не ошукуй дівчинко себе. Пройде час і ти згадаєш, як проводили разом час. Ностальгія смуток накриє і в руки візьмеш телефон. Відкриєш фото, згадаєш […]

Світлою стежиною до батьківської хати, я прийду. Постукаю тихенько в двері. І в обійми татові і матері прелину. Пахне рідна хата пирогами із печі. Тепла бараболя вже чекає на столі. Батьківська хатина - любовью сповита. Там ти дитиною будеш завжди, хоч за плечима вже років за 30. Бережи […]

Весна квітує, в зелень оброста, У кожнім дні новеньке щось малює, Невдала зустріч цьогоріч, проста, Не обіймає погляд, не цілує. Не бачив він у небі, не зустрів Її птахів, у клинах що вертались, З землі підвести очі не зумів, З нею злились, неначе поєднались. Не тішить сонце ласкою, […]

Весна квітує, в зелень оброста, У кожнім дні новеньке щось малює, Невдала зустріч цьогоріч, проста, Не обіймає погляд, не цілує. Не бачив він у небі, не зустрів Її птахів у клинах, що вертались, З землі підвести очі не зумів, З нею злились, неначе поєднались. Не тішить сонце ласкою, […]

Вона вийшла з таксі, залишивши керманичу лише шлейф стійкого приємного запаху. Йшла навпомацки назустріч новому місту з його прокопченістю та в’їдливими шлаками. Йшла пішки, не знаючи ні адреси, ні зупинки, обмірковуючи дорогою свої невдачі та подекуди незрозумілі вчинки. Дихала прискорено, синхронно з її підборами, Залишаючи позаду минуле з […]

В моїм саду не пахне цвітом, Зтьм'яніле листя на гіллі, А ні весною, а ні літом Не залітають солов'ї. Не засипа врожаєм осінь, Приходить рано, швидко йде, Ніхто траву у нім не косить, Вже, як раніше, не росте. Хрустить гілля сухе, спадає, Ламає вітер, листя рве, Турбота в […]

Всміхався ранок, день сміявся, Вечір тихіше гомонів, А ніч мовчала --- сон старався, Що непоміченим влетів. Не сам, не з вітром, не в тумані, І не від місяця, зірок, Принесла втома у долоні Й поклала поряд подушок. 02.04.2024.

Всміхнувся ранок сонцем, позіхнув Легеньким вітром, вмить все оживилось, В привітнім небі птах крилом махнув, Приємно дихалось, дивилось, говорилось. Легка хода, стежина вздовж двором, Від тину голос півня доганяє, Скрипуча корба з цинковим відром Криничною водою освіжає. Усе приємністю своєю бадьорить, Роса у блиску з тіні визирає, Вернулася, […]

Знов ластівками спогади влетіли, Лагідним сонцем, ніжним вітерцем, Піти в минуле мрії захотіли, До тої Сниводи з пахучим чебрецем. Крила орлині мала б --- полетіла, Без роздумів і страху, без вагань, У ту красу, в мій край воліла, Вернутися немало сподівань. "Бабине літо" знову відлітало Без мене, і […]