По вікнах світло пливе глибоке, над містом виростає тьма, утомлений ідеш з роботи, а вдома жде тебе сім'я. І місяць яскравий над пустелею веде огляд, неначе циклоп, а ти, укрившись простирадлом, хвилину дивишся в стелю. Втомлений подих і клич бувалий, веселої юності порив, біжать кудись дітей зграї... На […]
Коль ти вирішив сам зійти в могилу, щоб ніхто не плакав за тобою, ти володієш незвичайною силою і навряд чи хтось впорається з тобою. Нехай кожному здасться так складно народити, виплекати, віддати й провести, але я то знаю, що тобі навряд чи можна розцвісти й, не побачивши дива, […]
Дівчино, щось мені ваша сукня вже запям'яталась: чергове коло змалювавши, воно очам несе утому. Нахабство — сильний аргумент, і почуттів жага знайома, і голод до любові святої завжди розумний і похвальний. Та бережи свою гривку волосся, і щоб обличчя було охайним, на мисливицю сильнішу натрапиш, і боюсь, позадкуєш […]
Тільки не кажи що любила мене Це я тебе любив А ти хотіла надурити мене купити вкрасти Невже ти не бачиш як мені важко закутому в тілі цім Бо я бачу ясно намагання і муки тебе в твоїм Мені не потрібна була демонстрація твоєї сили І щоб уста […]
Вона тихо присіла на лавку, Заховавши долоні в рукав. Ліловий вечір стелився на місто, Наче хтось його пензлем писав. У каштанах губився вітер, Засинали поволі вогні. І здавалося — цілий Всесвіт Розчинився в холодній імлі. Поруч сів її пацієнт, Той, що кроки колись забував. Той, що падав десятки […]
„Дощ, де був? Розкажи! Де ще землю поїв? У обіймах грози, Чи один між полів? Може з вітром ти був Між тополь край доріг?" Дощ мовчав, тихо йшов На мій сад, на поріг. Він між зелені трав, Між відцвілих бузків, Слід-калюжі лишав Між густих споришів. 07.06.2026. Ганна Зубко
Хтось шепоче:„Вставай! Пиши!" Наче штовхає в спину, І побігли слова-рядки, Не було їм зупину. Ніч стояла, тиша між стін, Без утоми рука писала, Залишалась ще ночі тінь, Як світанок вітала. А той зиркав усе в вікно, Опустивши туман на трави, Ледь поблискувало скло, Півні співали. І про нього […]
Я відчуваю погляд на собі, Коли навколо галасливі люди, У сірій та зажуреній юрбі Твоє тепло мене знаходить всюди. Ти завжди поруч, наче оберіг, Твоя присутність — це моя основа. Серед заплутаних земних доріг Мене рятує погляд твій, не слово. Він ніжно гріє крізь холодні дні, Та проганяє […]
Ми розминулись в часі і в дорозі, Десь на пероні спалених надій. Я знову на знайомому порозі, Але цей дім уже давно не мій. Квитків нема, вокзали опустіли, І поїзд наш пішов у небуття. Шалено разом бути захотіли, Та запізнилися з тобою на життя. Тікали дні, мінялися адреси, […]
Ти звав мене вночі — я чула крізь сон міцний і самоту. Душа не спала, відгукнулась — знялась у темну висоту. Я звала теж, крізь відстань ночі у тихім мареві імли. Твоя душа відкрила очі й здійняла крила серед тьми. Здригнувся простір — сон розтанув, мов попіл в […]
Там, де розсипаються зорі, Де блукає космічний пил, Там любов розцвітає в просторі, Там тебе, я, кохана, зустрів. З Касіопеєю ти розмовляла, Та співала любовні пісні, І на мене крадькома поглядала, Як на Пегасі я мимо летів. Я хотів тобі приглянутись, Показати свою любов, Диким Левом хотів обернутись, […]
Сонце встало, прокинувся й вітер, Потихеньку спиває росу, Особливих якби́ іще літер --- Описати усю ту красу. Щебет там, щебет тут, звідусюди Летять в душу птахів голоси, Зупиніться, прислухайтесь люди, Не минайте такої краси! Листя просить: -- Рукою торкнися! Трава вгору шепоче: -- Погладь! В енний раз в […]
Лірика — це відображення людської душі, її найглибших переживань, мрій, болю та безмежної радості. Вона відкриває перед читачем внутрішній світ людини. У цьому розділі нашого поетичного порталу сучасні автори діляться своїми ліричними віршами, перетворюючи власні емоції на римовані рядки, які здатні торкнутися найтонших струн серця.
Сучасний ритм життя часто залишає нас без сил на емоційне відновлення. Саме тому читання чуттєвої поезії стає справжньою віддушиною. Авторські вірші допомагають зупинитися на мить, замислитися над вічним, знайти відповіді на складні життєві питання або просто насолодитися красою українського слова.
Колекція платформи щодня поповнюється новими творами від авторів з усієї України та з-за кордону. Їх можна розділити на кілька ключових напрямків:
Ліричні вірші виконують роль своєрідної арт-терапії. Коли ми читаємо рядки, які співзвучні з нашим поточним станом, ми розуміємо, що не самотні у своїх переживаннях. На нашій платформі ви можете не лише читати ці твори, а й зберігати їх у власні книжкові добірки.
Запрошуємо вас поринути у чарівний світ лірики! Підтримуйте авторів у коментарях, цитуйте їхні вірші у соціальних мережах та надсилайте ті рядки, що найбільше вразили, своїм близьким.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.