Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Серед тисяч облич і заплутаних слів, Ти з’явилась з далеких безмовних світів, Де згасають вогні і стихають жалі, Ніби іскра влетіла в долоні мої. Запалила нещадний вогонь — обпекла, Посміхнулась мені — і одразу втекла. Час пройшов, а та іскра у серці горить. Моя тінь за тобою безмовно […]

Я чекала грозу Із блискавки, грому, Маю море дощу, Більш нічо́го тако́го. Раз озвалась гроза, Аж стіна задрижала, Всього́ раз і пішла, Її блиск не піймала. Десь за містом уже, Дощ покрапує зрідка, А синоптик на те: „Ждіть грозу з понеділка". Буду ждати, хай йде, І тако́ж серед […]

Я чекала грозу Із блискавки, грому, Маю море дощу, Більш нічо́го тако́го. Раз озвалась гроза, Аж стіна задрижала, Всього́ раз і пішла, Її блиск не піймала. Десь за містом уже, Дощ покрапує зрідка, А синоптик на те: „Ждіть грозу з понеділка". Буду ждати, хай йде І тако́ж серед […]

Схід бризнув променями стрімко Й туман між травами заліг, І стало видно дуже чітко Цвіт біля вікон, що як сніг. Садок пишається красою, Хвилина вільна --- й погляд там, Цвіт поряд з сірою стіною Надав незвичності гілкам. Вікно неначе із картини, Що вся у білому, жива, Злегка доповнюють […]

Усе як завжди: вечір, теплий чай, Моя рука в твоїй руці лежить. А за вікном зоріє неба край, І нам з тобою дорога ця мить. Усе як завжди: світло від свічі, Слова щемливі, погляд очі в очі. Ми знову разом губимо ключі Від таємниць незвіданої ночі. Усе як […]

Упала ніч, зійшов зажурний місяць, З полону хмар кудлатих тихо виринав, Розсипав срібло по небесній висі, І ліно з хмарами у піжмурки заграв. А небо зорі у партер запросило, Щоб посміялись з ігрищ тих нічних, Місяць у хмари горнувся несміливо, Торкався струн тиші... і раптом зник. І хмари, […]

Для тебе легка ноша — і це добре, Бо я гадала: я важкий тягар. Що мій характер — як холодна криця Або старий, задимлений вівтар. В твоїх руках я — не важке каміння, Не оберемок хмизу чи граніт. Я сонячне м’яке переплетіння, Що в тихий ранок у вікні […]

Сезон пройшов, вляглася метушня, І з Ланжерону всі роз’їхались туристи, На голому піску лиш чайок самота, Неквапливо злітає понад містом. Сезон пройшов, збігають хвилі в море, Зі смутком навивають нам minor, І лиш коти, що залишились, Мрійно Морської величі вдивляються декор. До теплої весни їм залишилось море, Де […]

Бал завершився. Вже не потрібні золоті наряди, Вже зала порожніє у саду, Де старожили на балу, дуби та кедри, Додолу скинули свою листву. Вже тополь розповів останню фразу, Як з легкістю поклони роздавав, Акація з полегшенням зітхнула — Платана не злякав її колючий стан. О, який же бал […]

Ну ось, я кіт, любіть же мене люди, Прийшов я тугу вашу розігнати, Можу в кімнатах трохи покричати, Розсипати пісок по всій підлозі, Або в кімнатах шерсть свою ганяти. Любіть мене, з породи я ж котячих, А звісно, кішок шанували з тих часів, Коли в Єгипті піраміди будували, […]

Сумно жилось колись чоловіку, Сірим здавався йому цей світ. Був він нудним для чоловіка, Аж поки не зустрів Її розквіт. Прийшла Вона, як та Наяда, Німфа джерел, річок, озер, І по приході з собою мала, Музи натхнення з трьох речей. Нехай Боги собі веселяться, Олімпу вистачить ідей, Чим […]

Перон. Юрба. І світло фар. Застиг у горлі крик. Розвіявся чекання пар, І час навколо зник. Один лиш крок. Один ривок. І дотик теплих рук. Ми розв’язали наш клубок — Лиш чути серця стук. Не треба слів. Навіщо сталь, Коли вирує кров? Згорають гіркота й печаль, І межі […]