ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика життя    Мандрівка

Мандрівка

Вагони і рейки. Вокзал. Пасажир метушливий
По платформах снує, переносячи переносне,
Заклопотаний весь і на вигляд доволі щасливий
І в вагоні, мабуть, він дорогою теж не засне.
Що чекає його на кінцевій зупинці мандрівки?
Хто сумує за ним й щиро зичить удачі й добра?
Трохи заздрю йому, не тому що на ньому кросівки –
Невідомості заздрю, яку так смакує душа.

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]