Кожен може бути лиходієм, хоча жоден не вважатиме себе таким. Хоч усі погоджуються із тим, що ми вкрай поляризовані, — ніхто чомусь не вважає, що саме він має змінитися.
Блог "Лабораторія"
У наших головах – любов.
У наших головах – ненависть.
МИ нас позбавили основ,
Таких як мир, надія, радість.
МИ не хотіли. "Це само".
Прийшло до нас "із ніоткуда":
Прийшло й накинуло ярмо
Махлярства, ошуку й облуди.
Хтось знав, що РУСАКИ – лайно.
Вони ж все прагли нас зіткнути
Й, коли звернулись до основ,
Це вийшло. Ти не хочеш чути?
Не визнаєш, що є межа
Поміж людьми ув Україні?
То, мабуть, недостатній жах
Ти пережив у цій країні!
Бо є основи сприйняття,
Орієнтації, світогляд –
Різниця є. Таке буття.
Її б прийняти! Та недогляд:
Такого не сприйняв "ніхто",
Бо люди "не хотіли чути".
Непримиренна правото! –
Продовжуєш такою бути.
То ж ми й сьогодні на ножах,
Один одного винуватим.
Коли припиниться цей жах?
Та ми продовжуємо ср*ти.
Ще й не відважний ми народ
І дуже хитрих забагато,
Яким дорожчий бутерброд,
А воювати страшнувато.
Довіра наша між людьми
Вже ненадійна дуже штука,
Й тягти продовжуємо ми,
Як тягнуть Лебідь, Рак і Щука.
