« Ми єдина – Україна »

А я сиджу в кімнаті і серце мліє ,і світло із вікна все темніє і темніє та я запаливши ароматну свічку собі тихенько мрію.
А може і не мрію…
Гадаю про те , про се , й про головне. Про життя , про майбуття про квіти зорі і повітря.
Про зірки які висять далеко в небі про вітер який віє на просторі і квіти які ростуть десь там далеко в полі. Про їжачка який повзе тихенько у траві не знаючи своєї долі.
А я жива , я все-таки жива і можливо хотіла б щасливої долі. Де серце б'ється як тополя десь  в полі , про радість яку несе маленька пташка , і про спокій… Якого немає в моєї долі , Є війна ! Є страх! Є люди які плачуть від недолі, нам зараз страшно, ми всі боїмося що кожен подих може бути останнім , такі реалії життя і змінити ми цього не можемо.
Бо все ж таки це наша доля і життя яке несемо , Ми так неустанно .
А вітер свище у вікно бо на хвилинку стало тихо за вікном , але ж яка це ж є краса і щастя бачити цей світ прекрасний, цей вітер який віє обличчя , ці крапельки роси які лежать тихенько у траві.
Ми все витримаємо ми зможемо, бо ми є сила , і у нас є головне .
Ми витримаємо , скільки б життя нас не косило , бо у нас є віра, бо ми всі єдина Україна !!!<br>MaryVaky