проза в них була навмисна,
тільки сонце,
лише листя.
тільки ми і лише світ.
тільки море,
лише сміх.
в цьому світі все прекрасне,
в цьому світі все красиве.
в цьому світі є усе,
є усе, крім тих людей,
в яких проза справжньою була.
справжньою назвати можна тільки, якщо слова щирі,
якщо вони про щось, про когось.
тільки тоді проза буде ненавмисна.
тоді буде сенс цих слів.<br>Аніта Артюх
