Ось і завершилась осінь,
А за віконцем сніжить:
Грудень прийшов стоголосий –
Лютий, холодний і злий…
Зникло пожовкле те листя,
В'яне під снігом трава,
Лиш непохитна берізка
Стогне у полі одна.
Чути як вітер скрегоче
В шибки до мого вікна,
Я ж бо заплющую очі
Й думкою там де весна.
Бачу прозорі деньочки,
Чую я спів солов'їв,
А як розплющую очі –
Видно лиш люті сніги.
Сумують очі блакитні,
Скотилась солона сльоза.
Шкода, що завершилась осінь,
І тільки почалась зима.<br>Людмила Повар
