І вже осінь, тиха та ніжна,
Навівала немало думок,
Трава в'яла й суха цьогорі́шня
Розляглася обабіч стежо́к.
Жовкло листя, мінялося з днями,
Вже й потроху спада́ло скрізь,
За далекими берегами
Теж помітно мінявся ліс.
Вішав сутінки вечір всюди,
Прохолода торкалася плеч,
Де по-літньому вдягнені люди,
І де просто накинутий френч.
01.06.2026.
Ганна Зубко
