Перебирає вітер листя
В осінніх променях скупих,
То спокійніший, а то злиться,
А то на мить, гляди, притих.
Повсюди листя — між травою
Вже спокійнісінько лежить,
Побіля ніг, над головою
Дивним метеликом летить.
Неначе клаптики тканини,
Немов квіткові пелюстки́,
У поміж з пір'ям, що згубили
Вітром почублені пташки.
25.10.2025.
Ганна Зубко
