Кожен день, щось пришле,
Якісь турботи і нові враження.
Мир і спокій зберігаю постійно.
Бо знаю, що рядом є Ісус.
Допомагає в турботі і дає надію,
Коли не має поруч допомоги.
Невидимо простягає Свої руки.
Хоч поруч знищується усе.
Хвалу і подяку шлемо Йому,
За вічні дороговкази на тернистому шляху.
Радіймо, що ми є Його дітьми,
Спадок і вічне життя дарував.
На хресті викупив мене,
З пекла і смерті визволив.
Любов і добро прищепив до нас.
Наставник і помічник знедоленим.
Словами описати відчуття не змозі,
Радіючи, що вмерти не шкода.
Людям зерно вічного посіємо,
В піснях лунатимуть віках.
Станемо маленькою зіркою,
Щоб нащадки милувалися.
Прожити тимчасово, – це звучить похвально.
І в вічності бути незабутим.
Життя, як мить перед очима,
Що мало аркушів списати.
Та словах на пам'ять оставити,
Щоб хтось в інтернеті згадає.
Коли були знамениті творці слова,
У вічність відійшли назавжди.
Але свої вірші оставили поколінням,
Щоб шану мові віддали.
Жили в розумі і серці,
Щоб діти і поважні цитували всюди.
В дома на лавочці або навечорах,
Лунала рідна мова скрізь.
Дякую Богові за український край,
Де виросли і старість зустріли.
За прекрасних людей і краєвиди.
Хлібом пригощає кожен день.
За гомін і вічний спокій,
Словами описати неможливо.
Любов і слова присвячую Тобі,
Щасливий що прожив на цій землі.
Денис Третяк 12.09.2026<br>Денис
