Не дай їм дістатися до твого болю,
Вони варті тиші, вони страва без солі,
І поки ніхто в твою тьму не заповз,
Прошу тебе дуже, пройди повз, пройди повз.
Страждання твій скарб, бережи його в собі,
Носи його бережно, як зародок в утробі,
Його носять в тиші і темряві повній,
Розкриєш свій біль й тебе іншим наповнять.
Кохання й закоханість – терміни різні,
Перше тепле й м'яке, друге гостре й залізне,
Перше все тобі відкриває,
Друге тихо мовчить і щось вічно ховає.
Єдина дорога зцілитись, одужать,
Убити все справжнє, впустити байдужість,
Але я не знаю, чи того доб'юсь,
То смішно ридаю, то гірко сміюсь. <br>Максим Ворон
