Не дай їм дістатись до твого болю
Вони варті тиші, вони страва без солі
І поки ніхто в твою тьму не заповз
Прошу тебе дуже, пройди повз, пройди повз
Страждання твій скарб, бережи його в собі
Носи його бережно, як зародок в утробі
Його носять в тиші і темряві повній
Розкриєш свій біль й тебе іншим наповнять
Кохання й закоханість – терміни різні
Перше тепле й м'яке, друге гостре й залізне
Перше все тобі відкриває,
Друге тихо мовчить і щось вічно ховає
Єдина дорога зцілитись, одужать
Убити все справжнє, впустити байдужість
Але я не знаю чи того доб'юсь
То смішно ридаю, то гірко сміюсь<br>Максим Ворон
