Прокидається місто, вже схід
Світить сонцем,
похмурість зникає,
Кажуть — шириться знову кові́д,
Та, на щастя, ніхто не вмирає.
Із новин — все ракети летять,
На нас, мирних,
стомились війною,
Чого не́люди ті ще хотять?
Доки житимем з тою бідою?
Зимний січень,незвичний,а там,
Трохи далі, — весна на порозі,
Якщо вірити знову чутка́м —
Час вже бути у нас перемозі.
04.01.2026.
Ганна Зубко
