Післясмак

Біль,біль, біль
Біль стікає як кров, я торкнувся леза,а наче як торкнувся наготи твоєї душі.
Воно схоже,тільки вже не госте, воно лише лишає подряпини,царапає,це досі боляче.
Ти шукаєш в мені затоплення,тиху гавань в моєму плечі.
Але ні.
Я кажу ні.
Це біль,кров на моїй руці засохне, виразка що залишило лезо загоїтся.
Але післясмак твого сердця залишится,як куля що я пустив тобі в плече.
Вибач, о Вибач.
Так треба.
Вибач.
Твоє ім'я на моїх вустах.
Ненавиджу.
Вибач якій раз кажу я.
Йди до мене стікаючи кров'ю, хай темна лужа стане для нас-морем, тією гаванью яку ти шукав.
Лише ти й я,і наша біль.
babyna_fire