Ти мені брехав

Я тебе любила і люблю.
А пам’ятаєш, як ти в коханні признався?
Без тебе не можу,
А ти брехав мені і не сказав в очі, що не любиш.
Ти казав, що хочеш бути зі мною,
А сам робив усе зовсім не зі мною.
А пам’ятаєш, як любов інший признав?
А в очі мені не сказав, що не кохав.
Ти чекав на мене, щоб сніжку кинути,
І як дивився — не можу забути.
Признаєшся в коханні іншій,
А мені в очі говориш зовсім інше.
Нафіг твої подарунки й слова,
Якщо кажеш одне, а насправді інше.
Але не треба робити вигляд, що кохаєш.
Якщо твоє серце зайняте іншою, я зрозумію,
Але треба не чесних слів і слів про любов,
Якщо вже не кохаєш.
Який би ти не був — ти все одно залишиш слід.
Софія Маркова Андріївна