Щойно злива відшуміла,
Небо миється й блищить.
І земля омита, чиста,
А повітря — шелестить.
Кожна крапелька на гілці
Особливо так бринить.
Аромат свіжий і ніжний
У повітрі тихо спить.
І вдихаєш на повні груди
Легкість дивну, неземну.
Наче серце оживає,
Проганяє геть пітьму.
Після зливи, після грому
Так приємно дихать знов.
Відчуваєш, як природа
Дарувала нам любов.
Мар'яна Побігун
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
