Якісь чужі люди намалювали карту,
Сказали: «Йди по ній — то твоя дорога».
Ось тут твій початок, де бачиш парту,
Те місце, де з’явиться перша тривога.
Малювали виключно тупими олівцями
І темними фарбами по рванім папері.
Незграбно і криво, бо не були фахівцями,
Буквально нездари в такій тонкій сфері.
То була халтура, тому й не старались.
Їм здати роботу — найліпше б за зміну.
Олівці під цим тиском нещадно ламались,
Ще трохи — й зробили б із долі руїну.
Я карту спалила. Та контора закрилася.
Сама вибираю, куди завтра йтиму.
Без всяких «нездар», які так й не змирилися,
Що я не підвладна чужому режиму.
