Нескінченне полум'я палає
Підступний риф проковзає
Наші дороги відступають
Одне від одного зростають
Раніше думка була іншою
Що головне – життя мрією
І в тебе, і в мене – в нас
Провокація здійснювалася, мов час
Проте компас щастя – на ім'я шанс
В якийсь момент пройшов крізь нас
Та щоб це могло бути – скажи мені
Усе це ти – палають долі у вогні
Немов нескінченна для тебе ми завада
Але зарозумілі знають, що насправді ми – отрада
Так, саме так – ми далеко вже не клопіт
Тепер в усій ситуації – роль наша є суцільний опір
У разі чого ми тебе закриємо, у разі чого грудами накриємо
Тільки лицемірство твоє, на жаль, не прикриємо
Наскільки особи проймалися вірою
Для того щоб стати ресурсною мірою
Завжди уявляв я будь-яку ціну
Допоки люди не спотворилися в масу
Провина вся лежить на тобі
Що індикатори особи не відтворилися в боротьбі
Проте людина ж не кінь і не дятел
Виходить, для долі своєї вона – не приятель
Невже настільки все запущено
Чи просто надто для мене згущено
Справді люди такі примітивні
То це ще не біда – вони в додаток наївні
Експлуатація, успішний успіх, початкова стабільність
Для них це ресурс
Але насправді – фундамент, що визначає подальший курс.
Та курс доволі вдалий, як для сліпих.
Телепні ми, на рівні Феррарі та її кінських сил
Граємо ролі тих, хто бачить
Хоча – загубилися в тумані, не інакше
То весь цей туман – навколо нас
Має він класну назву: споживчий клас
Усі ці – новини, мода, стиль – камон
Навколо цього є свій гнилий лепрекон – закон
Доволі працьовитий, але не для всіх
А тільки для тих, хто вживає зелений сміх
Такий от розклад дій навколо нас кружляє
Як на казковому балу – полум'я деградації палає.
Хочу сказати тільки єдину річ:
Люди, будуйте тільки своє щастя – такий от клич
<br>Артур Савчук
