Перед кожною вірою я ставлю мінуси
Вагони тяглися сині мов вени
Контролери в них-це смертельні віруси.
Вона зайшла і сіла позаду мене.
Також не має квитка
Філософія у нас спільна
Та невдача її не спітка
Для неї країна вся вільна
Застала тісні Маріупольські підвали
Кордони на схід і на захід
Очі спокійні, азовські корали
Від яких запах йоду посилює лагід.
В житті зустрічала трави й таблетки
Цигарки і Чернігівське пиво
Як заплаче не знайде в кишені серветки
Зачистити туш. Та диво, що..
Туш не ховає глибини душ.
Разом ми були до кінцевої станції
Я забив на усі свої справи
Поряд з нею нема вільної вакансії
Задля неї вигадали в музиці октави
Щоб виразити симпатію на всіх рівнях,
Щоб в яких вона не була сумліннях,
Завжди мала на увазі
Що є щось в житті побудоване не на фарсі.
Я може сказав лиш одну соту
Усієї її історії
Мені мало кисню, забагато азоту.
Нас вже розділяють колії.
Ми розійшлись по світу як бушмени
На північ, покидаючи Африку.
Сором'язливі у різних напрямках
Рожеві подряпані мінівени.
Перехрестя.
Вона залишиться просто спогадом
Красивої дівчини з електрички
Перетнуся ще з її поглядом
У блакитному місяці в нічній річці.
Едуард Кощей
