Це все було давно,
Але немов як учора.
Забути рідний край?
Не зможемо ніколи!
Сумуємо за тобою, рідний дім,
За морем, за нашим східним вітром.
Хто з Азову — той обов'язково зрозуміє.
Скучили ми за морським повітрям.
За краєвидами, за запахом, за морем.
Хто хоч раз там був — той зрозуміє,
Що коли ти вдома, не бачиш моря,
Тої могутності, краси.
Купаєшся 1-2 рази за все літо,
І думаєш: «Ще встигну,
На морі я живу…»
Ще буде час, я думаю, вже скоро.
Зустрінемось обов'язково на Косі.
Будемо смакувати наш бичок, улюблену креветку, купатись до ночі.
Мріяти, любити,
Цінувати рідний край.
І згадувати будемо після………
Як це було, було давно.
Але як учора!
Забути це не зможемо ніколи.
Тримаймося, вже скоро………..
<br>Андрій Бучакчийський
