Я хотів лиш покохати, щоби знову не страждати..
І вот повірився я їй, відкрився, як завжди..
Упс.. – І знову боляче мені!
І серце колить, і мозок дає збій, кохана ну не смій!
Ну не смій, ти об мене витирати ноги!
Я зірку з неба лиш хотів, а не ці дороги!
Які ведуть мене до нової депресії..
Я з нової не встиг ще вийти, давайте без інверсії..
Не знаю чому так, але я начебто мудак..
Я доброту віддати хтів, а вийшло так.. – Що знов здурів..
Я вперші дні, сказав кохаю – в відповідь отримав – : Я не обіцяю!
Я не обіцяю, що любити буду! Але доброту людині, віддати змушу!
Я не дам тобі кохання, яке би ти хотів..
Тому що, старого, я ще забути не зумів.
Я пам'ятаю ще його, тому лише ти в нас дружок..
Ти будеш в цей момент, лиш другом біля мене.. А коли виникнуть дилеми – Наберу, і вирішим проблеми?)<br>VOZIK
