Ступінь вища

Кажуть люди, що чоловіки не плачуть,
Що болі й розпачу вони не бачать
Стиснув кулаки, зціпив зуби мовчки
Перетерпів, про котрийсь там раз мовчить..
А коли вже сили більше немає
У чарку лихо своє заливає
І ось звідси все й рознеслося..
«Він же був перспективний! Що сталося
Я піду від нього, бо він п’є!»
Але хто ж нищить життя своє
Так у чому причина такого зла
Чия провина тут насправді була
Чому той, хто мав високу мету
З тобою поруч скотився в темноту
Хто тиснув щодня? Хто з ним бодався
Хто знецінював усе, чим він пишався
Хто ковдру на себе постійно тягнув
І в змаганні за першість святе забув
Коли одружився — чоловік є голова
Про це кажуть не просто порожні слова
Він — той, хто дбає, працює, береже
А жінці Бог іншу роль відведе
Жінка — це затишок, спокій і дім
Це милість і ласка у храмі святім
Не суперник чоловікові, не ворог у бою
А та, що зберігає береги у раю
Усе це чітко розписано в Корані
Щоб люди не жили в сліпім тумані
Треба цінувати, вірити, шлях цей прийняти
Істину Ісламу серцем пізнати
Бо Аллах у Книзі Своїй сказав
Він чоловіка на ступінь вище підняв
Надав йому право й важкий тягар опіки
Щоб лад у родині зберігся навіки
Покора Всевишньому — це основа життя
Де кожен знає своє майбуття
Коли дружина покірна Богу й чоловікові своєму
Тоді й безвиході немає в домі нікому.