заб'ють його ногами у хліву
забудуть і не закопають,
лиш сморід сочится між нами.
ганьба ваша,
не моя!
не моя війна була!
моя залишилась зі мною
і нікуди не пішла,
бо я зробила – те, чого просила.
а лиш ваші всі пусті слова
залишились на вітер,
залишивши "приємний" аромат.
він не дасть вам слави й гроші,
та забере якусь частину вас,
яку ви в собі жадали.
у вас поселять відчуття поразки,
що дія вже не має суті.
ось ваш аромат, не правда?
то боріться, то зробіть,
заробіть усі дірки, в яких поразка застряє.
зробіть усе, щоб ваша суть
колись сказала вам:
я є!
щоб не запам'ятали аромат поразки,
щоб поселилася надія,
яка розвіє весь дурман,
що люди захотіли дати й вам,
і не коріться.
то зберіться й не ревіть,
що така є наша ціль,
вона без перспективи.
вони змогли,
то зможете і ви.
забудьте аромат.
зберіться і не відступіть від бою свого, що залишило життя.
почуєте те, що каже вам душа.
<br>Аніта Артюх
